Українська література

Тема:  Микола Вінграновський. Повість « Сіроманець»

Мета: продовжувати знайомити п’ятикласників з творчістю М.Вінграновського, зокрема з його повістю « Сіроманець»; усвідомити ідейно-художній зміст прочитаного твору; розвивати навички самостійної роботи з книгою; уміння проводити спостереження над художнім текстом; висловлювати свою думку з приводу прочитаного;виховувати доброту й милосердя, вірність у дружбі, любов до всього живого.

Обладнання: портрет письменника, виставка його книжок, ілюстрації до твору, фотографії вовків.

Епіграф:

Ця казка на білих лапах
Іде уночі по дорозі,
І місяць тече по хатах,
І в казки на віях сльози.

Микола Вінграновський

Хід уроку

І. Організація уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Літературний диктант

1) Вовка звали... (Сіроманець).

2) Він співав ... голосом. (Тихим, старим)

3)Зграя сиділа позаду нього,... (кусаючи себе за хвости).

4) Малинові голови навпроти хмар нагадували вовкові... (рясну велику кров).

5) На старість вовк... (осліп).

6) Чепіжний в'їхав конем у ... ліс. (Мокрий)

7) Вітер гостро пахнув... (конем).

8)Сіроманець був прив'язаний ... до драбини. (За горло)

 9) Вовк волочив Андрійка... (за комір).

10) Андрійко обіймав вовка руками, щоб ... було легше. (Вовкові)

11)Вилігся на ньому під ..., що свистів над ним на всій свої пальці... (Вітром)

12) Сірий степ ... лежав у Сіроманця перед лапа­ми. (З вовнистими хмарами)

2. Слово вчителя

— Спробуємо розкрити зміст епіграфа уроку. ( Міркування учнів).

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

У доробку М.Вінграновського є й низка високо­художніх повістей - «Сіроманець», «Первінка», «У глибині дощів», оповідань про дітей, прозових творів, присвячених сьогоденню, творів історич­них - передусім роман «Наливайко». Прикмет­ними ознаками прози Миколи Вінграновського є поетичність, емоційність, асоціативність.

Отже, на сьогоднішньому уроці ми розглянемо повість «Сіроманець», навчимося її аналізувати.

1.Інтерактивна вправа « Літературний консультант»

- Що таке оповідання? ( Прозовий твір малого обсягу з динамічним розвитком сюжету).

- Що таке повість? (Прозовий жанр описово - оповідного типу, в якому життя подається у вигляді ряду епізодів з життя героя).

2. Робота за текстом

- Як звали вовка? (Сіроманець)

- Як змальовано сіроманче  життя? (...водив зграю, молоді вовки мріяли пройти бойову вовчу тактику, снився молодим вовчицям.)

- За що проклинали його конюхи і пастухи? (...є один кінь з передсмертним кривавим хрипом падав на траву...)

- Чому вовк ставав на великий піст? (..., щоб вря­тувати зграю.)

- Як ви розумієте «...бурхлива темнота зацарю­вала в його очах...» (Він осліп.)

Чому щоночі снився єдиний сон: срібні очі постріляних вовченят, постріляні вовчиці з білими зубами, снився собі сам, втікаючи лісом по білій воді? (Сталося щось страшне, письменник хоче під­готувати нас до того, що сталася трагедія.)

- Хто такий Василь Чепіжний? (Людина, яка по­ставила за мету вбити Сіроманця, бо він з'їв його козу та вівцю.)

-А насправді хто з'їв вівцю? (Дядько Побігайло)

- Чому Сіроманець прийшов у Сашкове село? (Помирати)

- Зачитати останній уривок, ваші враження.

3.Інтерактивна вправа «Мікрофон»

—   Мої  враження  від  повісті   «Сіроманець» М. Вінграновського.

(Учні передають одне одному «мікрофон» та лако­нічно дають відповідь).

4. Інтерактивна вправа «Науковий консультант»)

Підготовлені учні розповідають про життя вовків у природі.

 

Вовк, вовк звичайний (Canis lupus L.) - хижий ссавець з роду пес (Canis) родини псових (Canidae), що добуває їжу самостійно активним пошуком та переслідуванням жертв. Повсюди основу харчування вовків складають копитні тварини: в тундрі - дикі та свійські північні олені; в лісовій зоні - лосі, сарни, дикі свині, свійські вівці, корови, коні; в степу та пустелі - антилопи різних видів та вівці; в горах - дикі та свійські кози. Також відомий як сірий вовк, сірко, або дикий собака або дикий пес.

 

Вовк відрізняється великою екологічною пластичністю. Він живе в найрізноманітніших ландшафтах, віддаючи перевагу відкритому степу, напівпустелі, тундрі, лісостепу, і за можливості уникаючи суцільних лісових масивів. Причиною того є достаток корму, насамперед наявність диких та свійських копитних тварин, а також умови полювання на них, особливо взимку, коли на розподіл та чисельність хижака рішучій вплив завдає висота снігового покриву.

Вовки активні переважно в нічні години, але іноді їх можна зустріти і вдень. Про свою присутність вони дають знати голосним виттям, що дуже відрізняється за своїм характером у дорослих самців, вовчиць та молодих, а також залежно від ситуації. Справа в тому, що за допомогою різного роду завивань вовки обмінюються інформацією про наявність здобичі, появу інших вовків на території зграї, появу людей та інші важливі події. Вовки мають також досить розвинуту міміку — вирази їхньої морди, пози та положення хвоста можуть бути вельми різноманітними, що віддзеркалює емоційний стан тварин та має першорядне значення для встановлення контактів між особинами або, навпаки, запобігання сутичок. Із аналізаторів у вовків найрозвиненішим є слух, дещо слабкішими — зір та нюх. Добре розвинена вища нервова діяльність сполучається у вовків з силою, спритністю, невтомністю, швидкістю бігу та іншими фізичними даними, що значно підвищують шанси цього хижака у боротьбі за виживання. Він без видимих зусиль може нести в зубах вівцю, тримаючи її перед собою або закинувши за спину. При необхідності вовк розвиває швидкість до 55—60 кілометрів на годину, здатний здійснювати переходи до 60—80 км за ніч, а в середньому за добу (в лісовій зоні) проходити понад 20 км.

5. Порівняльна робота

Порівняйте Сіроманця та пересічного вовка у природі.

6. Інтерактивна вправа «Паспорт твору»

Тема повісті: розповідь про життя Сіроманця.

Основна думка: не бути байдужими до тварин, повага до хлопчика, який переймався долею тва­рини.

V. Підсумок уроку. Рефлексія.

- Що мені на уроці сподобалося ?

- Про щоб я хотів би дізнатися більш?

VI. Домашнє завдання.

1) Виразне читання і переказ епізодів, що найбільше запам'яталися.

2)Намалювати малюнки до повісті.

Список джерел: https://naurok.com

Тема. Т.Шевченко. «Садок вишневий коло хати» - перлина пейзажної лірики.

Мета (формувати компетентності): предметні (знати про життя та творчість Кобзаря, уміти аналізувати зміст твору, його ідейно-художню цінність,  описувати власні почуття, викликані художнім словом); ключові (уміти знаходити й аналізувати інформацію з різних джерел для виконання навчальних завдань, виразно читати вірш, поповнювати та активізувати  словниковий запас); загальнокультурні (усвідомлювати значення духовних цінностей в житті людини, шанувати маленьку  батьківщину, рідну родину, людей, що оточують,   берегти природу, її красу).

Тип уроку: урок вивчення нового ма­теріалу.

Обладнання: Шевченків «Кобзар», портрет митця, ілюстрація В.Касіяна до по­езії, учнівські ілюстрації, репродукція кар­тини Т.Шевченка «Селянська родина», аудіозапис пісні «Садок вишневий коло ха­ти».

Методи, прийоми і форми ро­боти: «Кольоровий настрій», слово вчите­ля, мовчазне читання, учнівське повідом­лення, виразне читання, бесіда, робота з ілю­страціями, складання таблиць, інтерактивна вправа «Мікрофон», словесне малювання.

Хід уроку

1.     Вправа  «Хвилинка настрою»

Забезпечення емоційної готовності до уроку.

-  Передайте свій настрій на цьому етапі уроку, обравши один з кольорових смайликів.

І. Опрацювання навчального матеріалу.

ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів.

Вправа  «Мозковий штурм»

— Чим є для української літератури творчість Шевченка?
— Де і коли народився поет?
— Скільки братів та сестер мав Тарас Григорович?
— У кого спочатку навчався наш поет?
Потім?

— Скільки було років Шевченкові, коли його викупили з кріпацтва?

Слово вчителя.

Отже, діти, сьогодні на уроці ми будемо говорити про світоча нашого народу, великого сина України, славного Кобзаря — Тараса Григоровича Шевченка. Ми не просто вшануємо пам’ять геніального поета, а й спробуємо відчути його невмируще слово серцем, повірити йому. Бо кому ж вірити, як не Шевченкові, адже він віддав свій талант Україні, уболівав за те, щоб ми були вільними, гордими людьми.

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку.

Оголосити тему уроку.

1.     Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Діти, сьогодні на уроці ми відправимось у цікаву мандрівку, до джерел творчості великого Кобзаря, спробуємо дізнатися в чому ж секрет його незвичайного таланту, намагатимемося доторкнутися до мудрого Тарасового слова.

 

Учитель.

Виразне читання поезії вчителем.

Звучить поезія «Садок вишневий коло хати» під супровід голосу птахів з магнітофонного запису.

1.     Вправа.  «Питання-відповідь»

   Учитель.  Виконуючи завдання, ми детально опрацюємо життєвий шлях Т. Г. Шевченко.

• Коли і де народився Шевченко? (9 березня 1814 року, село Моринці)
• Ким був батько поета за соціальним статусом? (Кріпаком)
• Який талант розвинувся в Тараса ще в дитинстві? (Талант малювати)
• Скільки братів і сестер було у Тараса Шевченка? (У нього було 2 брати і 3 сестри та одна сестра від нерідної матері.)
• Коли і де Тарас був перепохований? (22 травня 1861 року, Чернеча гора, поблизу Канева)

2. Вправа «Літературні крученики»

Учитель.              Найкращим пам’ятником Тарасові є живе слово народу, яке влучно відобразилося в прислів’ях та приказках про Тараса.

 У цьому завданні в прислів’ях та приказках слова переставлені місцями, тож треба правильно скласти речення й записати.

1. З, Шевченком, набирається, той, знається, розуму, хто.

(Хто з Шевченком знається, той розуму набирається)

2. Прочитав, той,  Шевченка, хто, став, багатший, серцем. 

(Хто Шевченка прочитав, той багатий серцем став)

3. Тараса, —, наша, слово, окраса, і, зброя.

(Слово Тараса — наша зброя і окраса)

Учитель. Ви всі молодці, справились зі своїм завданням

 

Бесіда

•  Який настрій передано у творі? (Радісний, лагідний.)

•  Що є темою, ідеєю вірша? (Тема - опо­етизований Шевченком вечір в Україні: зали­тий білим цвітом вишневий садок із приглуше­ним гудінням хрущів, плугатарі, співучі дівча­та, матері, що чекають дітей до вечері, со­лов'їне щебетання. Ідея - пошанування тра­дицій селянської родини, оспівування чарівної природи рідного краю.)

•  Яку пору року зображено? (Весну.)

•  Що змальовує Т.Шевченко на лоні виш­невого садка? (Життя української селянської родини.)

•  Чи означає назва «садок» зменшення? (Ні. Це народна назва, яка засвідчує не його ма­лий розмір, а замилування автора.)

•  Завдяки чому ми чуємо і бачимо чудову картину природи, праці й побуту селянської ро­дини? (Завдяки деталям та образам, які скла­дають цілісний пейзаж.)

5.Вправа «Художник». Робота з ілюстраціями.

Учитель. Зараз кожна  команда презентує створені вдома ілюстрації до по­езії, а всі разом ми звернемо увагу на   кольори, які переважають на них?

Пошукове  завдання.   «Чарівні окуляри»

Повторне читання вірша мовчки з виконанням завдання

Учитель. Уявіть, що у вас є чарівні окуляри, які допомагають дуже уважно прочитати вірш. Надіньте, будь ласка, їх і прочитайте ще раз самостійно мовчки вірш. Думаю, чарівні окуляри допоможуть вам помітити, що не зобразив художник на картині?

Орієнтовні відповіді  (На картині не зображено, як «Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата», «Поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх; Сама заснула коло їх»).

Учитель. Як бачимо, у вірші «Садок вишневий коло хати» Т.Г.Шевченко зображує багато дій. Таке враження, що все перебуває у русі.

Вправа  «Паспорт ліричного твору»

„Садок вишневий коло хати” — це восьмий вірш циклу „В казематі”, написаний у 1847 р.

 Тема вірша: показ гармонії української природи і щасливого родинного життя. Ідея: уславлення чарівності природи рідного краю, уславлення людей праці. Основна думка: мрія про щасливе життя українського народу.

Учитель.  Молодці, ви дуже добре справились із завданням.

ІV. Підсумок уроку

Учитель. Ось і підходить до завершення наша зустріч з чарівним світом поезії Т.Г. Шевченка. Сьогодні ми відкрили для себе ще одну перлину із творчого спадку видатного поета  – вірш «Садок вишневий коло хати».

На уроці у вас була можливість виявити себе у ролі дослідників поетичного тексту, у ролі режисерів – постановників фільму на поезію Т.Шевченка, звукорежисерів. Зараз я вам пропоную вправу «Мікрофон»
1.Вправа «Мікрофон»

1.     Чи сподобався вам наш урок?

2.     Що особливо запам’яталося на ньому?

3.     Що ви візьмете у скарбничку знань?

4.     Що ви візьмете у скарбничку вражень?

V. Домашнє завдання.

Колективне:

1.опрацювати матеріал  у  підручнику;

                     2.вивчити вірш «Садок вишневий коло хати» напам’ять;

Список джерел:  https://vseosvita.ua/

Тема: Поети про М.Коцюбинського. Віртуальна екскурсія до будинку Коцюбинського.

 

Мета: ознайомити учнів з цікавими сторінками творчості Михайла Коцюбинського,

виховувати волелюбність, мужність, патріотизм.

Обладнання:портрет Михайла Коцюбинського, підручник.

Тип уроку: захист творчого проекту.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку

Учитель: Діти, сьогодні ми перегорнемо ще одну літературну сторінку, відкриємо для себе багатогранний талант Михайла Коцюбинського. Але при всьому цьому, це звичайна людина, життєвим покликанням якої було служіння рідному народові. Тож недаремно, що в її адресу звучить саме такий поетичний відгук:

Глибоким зором і пером тонким

Він слугував народові своєму,

Палаючи душею разом з ним…

Ці слова належать поетові М. Рильському, який присвятив їх Михайлу Коцюбинському. Про творчість Коцюбинського і піде мова на нашому уроці.

ІІІ. Засвоєння навчального матеріалу

Питання: життя і творчість Михайла Коцюбинського.

Виступають учні з попередньо підготовленими повідомленнями.

 

Факт народження М.Коцюбинського був закарбований у метричній книзі Вінницького Преображенського собору за 1864 рік у такій формі: «Сентябрь.5.» Народився «Михаил». Батьки – «губернський секретар Михаил Матвеев Коцюбинский и его законная жена Гликерия Максимовна, оба православного вероисповедания».

Дитинство і юність письменника проминули в селах і містечках Поділля.

Своїм вихованням Коцюбинський зобов’язаний матері. Від неї успадкував тонку і глибоку душевну організацію та любов до природи. У двадцять років Михайло змушений залишити рідну домівку. Закінчивши дворічну народну школу в місті Парі, їде до Шаргорода для навчання в духовній семінарії.

Ще раніше, коли хлопчику виповнилося одинадцять років, сім’я мешкала в селі, де Михайлику пощастило натрапити на гарну бібліотеку, яка належала місцевому священику. Прочитані книги «Кобзар» Шевченка та твори Марка Вовчка відіграли велику роль у житті Коцюбинського, остаточно направили на український шлях.

Справжню увагу громадськості привернули оповідання «Харитя», «Ялинка», «Маленький грішник». Панас Мирний написав Коцюбинському схвильованого листа: «Прочитав я її («Харитю») та й нестямився!..У такій невеличкій приповісті та такого багато сказано! Та як сказано! Чистою, як кринична вода, народною мовою; яскравим, як сонячний промінь, малюнком. Так тільки справжній художник зможе писати.»

25 квітня 1913 року М.М. Коцюбинський помер від хвороби.

Перегляд презентації про Михайла Коцюбинського.

Зачитування учнями відомих висловів про Михайла Коцюбинського

«Михайло Коцюбинський — письменник сонячний. І не тільки тому, що «носив у душі сонце», як сам про себе казав… Уся його проза… — це світлий, відкритий простір для душі й духу» (О. Логвиненко).

«Людина культурна, до найменших подробиць, європеєць з голови до п’ят… був справжнім аристократом Духа без жодного силування зі свого боку…» (С. Єфремов).

«У Коцюбинського [«Тіні забутих предків»] реальне і міфічне займають два плани: у зображенні суспільного життя домінує реальний компонент, у змалюванні життя особи — міфічний» (М. Кіяновська).

 «Гуцульщині «Тінями забутих предків» Коцюбинський поставив в українському письменстві пам’ятник» (А. Крушельницький).

Джерело:

Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua

Бесіда за запитаннями:

1.     Які відомості з біографії письменника вам запам’яталися найбільше?

2.     Де народився М. Коцюбинський?

3.     Які твори письменника ви запам’ятали?

4.     Де проживав Михайло Коцюбинський?

 

             IV. Підсумок уроку

Метод «Мікрофон»

Що найбільше сподобалось на уроці?

             V. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів.

             VI. Домашнє завдання

Повторити вивчений матеріал.

Використані джерела:    https://naurok.com.ua/

1.     

Тема. І.Франко «Фарбований Лис»

Образ Лиса Микити, риси його характеру.

Очікувані результати:характеризувати образ Лиса Микити; вміти виразно й вдумливо читати казку в дійових особах; розрізняти головних та другорядних персонажів, давати власну оцінку вчинкам і поведінці;виховувати позитивне ставлення до доброго в житті й негативного до зла.

Тип уроку : урок застосування  знань, умінь та навичок.                                                              

                                                     Хід уроку

І.Організаційно - мотиваційний  момент

1.Мотивація навчальної діяльності учнів

2. Актуалізація опорних знань учнів

Індивідуальна робота учнів (диференційовано) за картками

Картка 1.

1.Описати зовнішній вигляд Лиса Микити на початку і наприкінці твору.

2.Кого показав І.Франко в образі Лиса?

Картка 2.

1.Як  опинився Лис Микита у лісі?

2.Переказати той епізод із казки, який найбільше сподобався.

3.Евристична бесіда з учнями:

- Яким постає Лис Микита на початку твору?

- Куди вирішив піти Лис у базарний день і чому?

- Чи вдалося Лису Микиті виконати свої горді вихваляння?  Яким постає він перед нами у скрутну для нього хвилину?

- Знайти і прочитати опис Лиса після неприємного перебування в діжі.

- Як повівся Лис після невдалого полювання?

- Чи схвалюєте ви його поведінку?

- Яким царем був Лис?

- Що відчули ви , дізнавшись , як звірі викрили хитрого Лиса?

- Чого вчить нас цей твір? Проти яких людських вад спрямована ця казка?

ІІ. Опрацювання навчального матеріалу

1.Інтерактивна вправа «Розігрування ситуації за ролями»:

а) виразне читання уривка казки за ролями, починаючи від слів: «Тоді Лис перший заговорив до них ласкаво…» до слів «Пішли дні за днями»;

2.Інтерактивна  вправа «Аналіз ситуації»

Знайти і прочитати рядки , в яких розкривається життя звірів за царювання Лиса. Подумайте, про що свідчать ці рядки?

3. Опрацювання схеми «Народні казки та літературні казки»

4. Вправа «Пригадай»

«Фарбований Лис» - це

Казка – це

Автор - ..

Казка висміює - ..

Повчає - ..

5. Вибірковий диктант.

Виписати ті риси, які притаманні герою

Добрий, милосердний, самовідданий, хвалькуватий, самозакоханий, лагідний, ледачий, упевнений, боягузливий, хитрий, зухвалий, щирий, сміливий, лицемірний, справедливий, завзятий, кмітливий, самовпевнений.

ІІІ.Рефлексивно-оцінювальний  момент

Пояснити прислів’я

                                                Прислів’я  

1.У страху очі великі.

2. Лякана ворона і куща боїться.

3.Не за те вовка б’ють, що він сірий , а за те, що  овечку з’їв.

4.Брехнею світ пройдеш,але назад не вернешся .

4.Підсумок уроку

Ознайомившись із казкою І.Франка «Фарбований Лис» , ми переконались,що брехня  ніколи не закінчується добром.

Метод «Займи позицію»

Лис Микита – позитивний чи негативний герой?

5.Оцінювання учнів  учителем. Самооцінювання.

 Викристана література:

https://vseosvita.ua/